Закарпатська область

Закарпатська область розташована на крайньому заході України. Площа – 12,8 тис. км².

За характером рельєфу територія Закарпатської області поділяється на дві частини: гірську (Українські Карпати) й рівнинну (Закарпатська низовина). На гори припадає близько 4/5 території. Гірські хребти Карпат витягнуті з північного заходу на південний схід. Закарпатська низовина має висоти 105-120 метрів з незначним похилом від гір до річки Тиси.

В області є різні корисні копалини: кам’яна сіль, буре вугілля, ртутна руда, алуніти, золото, поліметалеві руди, туфи, доломіти, перліти, бентонітові глини та інші. Дуже багато джерел мінеральних вод.

Клімат області помірно континентальний. На низовині зима коротка, м’яка, температура січня -2..-3^оС, літо тепле, середня температура липня +19..+21^оС. В горах зима тривала, холодна, температура січня від -5 до -9^оС, літо прохолодне, температура липня від +9 до +13^оС. Опадів 642-1411 мм, залежно від висоти.

Річки належать до басейну Тиси, притоки Дунаю. Найбільше озеро – Синевир.

Ґрунти області різноманітні. На рівнині дернові, опідзолені, дерново-глейові, в горах – бурі лісові, гірсько-опідзолені, гірсько-лучні. Близько 50% території зайнято лісами. В горах чітко виражена висотна поясність. Вище лісового поясу (з 1500 м) поширені субальпійські луки (полонини). В області знаходяться Карпатський біосферний заповідник і природний національний парк Синевир, міжнародний біосферний заповідник Східні Карпати.

Економіка. Кількість населення області становить 1240 тис. осіб, густота – 97 осіб/км², частка міського населення – 37%. Українці становлять понад 80%. У виробничій сфері працюють понад 66% трудових ресурсів.

Закарпаття дає країні металорізальні верстати, прилади, засоби автоматизації, деревину, картон, кухонну сіль, плодоовочеві консерви. Значну роль відіграє рекреаційне господарство. Найбільші підприємства області – „Електродвигун” і „Мукачівприлад”. Працюють філіали Львівських машинобудівних заводів; багато підприємств лісопромислового комплексу. На базі родовищ поліметалевих руд створено Мужіївський державний золото поліметалевий комбінат.

Електроенергію область одержує від Львівської енергосистеми, а також від місцевих Тереблю-Ріцької ГЕС, Ужгородських ТЕС і ГЕС.

В області розвинуті галузі харчової промисловості: виноробна, плодоовочеконсервна,  м’ясна, маслосироробна, соляна. Є заводи розливу мінеральних вод. З легкої промисловості розвинені трикотажна, швейна і шкіряно-взуттєва галузі. Дістали розвиток народні промисли: гончарне, керамічне, килимарське виробництво, художня вишивка, різьблення по дереву та інші.

Сільське господарство спеціалізується на скотарстві м’ясо-молочного напряму, овочівництві, садівництві та виноградарстві. У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво. На Закарпатській низовині вирощують пшеницю, кукурудзу, кормові культури, розвинуті овочівництво, тютюнництво, виноградарство, садівництво.

Головними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Територією області проходять траси нафтопроводу „Дружба”, газопроводів „Союз”, „Братерство”, Уренгой – Помари – Ужгород.

Область має добре розвинуте курортне і туристичне господарство. У Солотвині у вироблених соляних шахтах діє алергологічна лікарня. В області працює 15 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням.