Рівненська область

Рівненська область розташована на північному заході України. Площа – 20,1 тис. км².

Північна частина лежить у межах Поліської низовини. Південну частину займає Волинська височина, яка являє собою підвищену, хвилясту лесову рівнину, розчленовану річками. З південного заходу в область заходить рівнина Малого Полісся. На території області поширені карстові явища.

З корисних копалин найважливіше значення мають торф, мінеральні будівельні матеріали (граніт, базальти, глина, крейда, пісок), каолін, унікальні запаси бурштину, є джерела мінеральних вод.

Клімат області помірно-континентальний. Середня температура повітря січня -4,8..-5,6^оС, липня +18,1..+18,6^оС. Опадів 600-650 мм на рік, більше влітку.

В області багато річок і озер. Найбільша річка - Прип’ять, решта – її притоки: Горинь, Ствига та дві ділянки Стиру з притоками. Великими озерами є Нобель, Біле, Лука, Велике Почаївське.

Ґрунти області різноманітні. Найпоширенішими є ясно-сірі, сірі лісові, темно-сірі опідзолені та дерново-підзолисті. На вододілах у лісостеповій частині області трапляються чорноземи.

Область лежить у лісовій (Полісся) і лісостеповій зонах. На Поліссі лісистість понад 45%, у Лісостепу – до 15%. Тут розташований Рівненський природний заповідник.

Економіка. Кількість населення області становить 1154,6 тис. осіб, густота – 58 осіб/км², частка міського населення 46,9%. Українці становлять майже 96%. У промисловості зайнято 25% трудових ресурсів.

Основні галузі спеціалізації області – харчова, легка, деревообробна, машинобудівна, хімічна, енергетична промисловість і багатогалузеве сільське господарство. Частка промисловості у сукупній валовій продукції становить 66,5%.

Рівненщина дає країні лляні тканини, неткані матеріали, деревостружкові плити, мінеральні добрива, цемент, сірники.

Енергетичною базою області є Рівненська АЕС і Добротвірська ДРЕС (Львівщина).  Машинобудування виробляє високовольтну апаратуру, торговельне обладнання, запасні частини для тракторів, автокормовози для тваринницьких ферм і транспортні причепи. Найбільше хімічне підприємство – Рівненське виробниче об’єднання „Азот” (азотні й фосфорні добрива, сірчана кислота, аміак). Діють заводи побутової хімії, пластмасових і гумо-технічних виробів. Провідною галуззю харчової промисловості є цукрова. Працюють підприємства молочної, крохмале-патокової, спиртової, мінеральних вод, кондитерської промисловості. З-поміж підприємств легкої промисловості – льонокомбінат, п’ять льонозаводів, фабрики нетканих матеріалів, швейні й трикотажні. Налагоджено виробництво паперу, цементу і шиферу, обробка природного каменю, деревообробка.

У сільському господарстві дещо переважає рослинництво. Основні культури – озима пшениця, озиме жито, ячмінь, просо, гречка, цукрові буряки. Розвинуті картоплярство, льонарство, а також хмелярство, овочівництво, садівництво. З-поміж галузей тваринництва найбільше значення мають скотарство і свинарство.

Основними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Найбільші залізничні вузли: Здолбунів, Рівне, Сарни. У південній частині області проходить ділянка траси нафтопроводу „Дружба”.