Чернігівська область

Чернігівська область розташована на півночі Лівобережної України, в басейні Десни. Площа 31,9 тис. км².

Територія області лежить переважно в межах Придніпровської та Поліської низовин. На південному заході в межі області заходить Полтавська рівнина. Поверхня області дуже порізана ярами і балками, трапляється карст.

З корисних копалин найважливіше значення мають поклади нафти і природного газу в південно-східних районах. Є торф, вапняки, гіпси, піски, глини, мергелі.

Клімат області помірно континентальний. Зима помірно холодна, літо помірно тепле. Середня температура січня -6..-8^оС, липня +18..+19,5^оС. Опадів 550-580 мм на рік, переважно в теплий період року.

Річки належать до басейну Дніпра, що протікає вздовж західної межі області. Головна річка – Десна, що має притоки Убідь, Мена, Снов, Сейм, Доч, Остер. На півдні протікають Удай і Сула.

На півночі області переважають дерново-підзолисті ґрунти, на півдні – чорноземи опідзолені. Трапляються ясно-сірі лісові,  темно-сірі та інші ґрунти.

Область лежить у зоні мішаних лісів і лісостепу. Ліси займають близько 20% території. Північно-східна частина області забруднена радіонуклідами внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Є багато територій і об’єктів природно-заповідного фонду.

Економіка. Кількість населення області становить 1153,5 тис. осіб, густота – 37 осіб/км², частка міського населення – 58,8%. Українці становлять понад 93%. Більша частина трудових ресурсів зайнята у невиробничій сфері.

Основу сучасного господарства області становлять промисловість, агропромисловий комплекс і транспорт. Провідними галузями промисловості є – легка, машинобудування, харчова.

Чернігівщина дає країні зерно, цукор, картоплю, продукцію машинобудування, кордові тканини, хімічне волокно, ланолін, будматеріали.

Найбільші підприємства: виробничі об’єднання „Пожмашина”, „Хімволокно”, „Чернігівмеблі”, НВО „Хімтекстильмаш”, заводи „Будмаш”, „Прилуктваринмаш”, пластмас, „Ніжинсільмаш”, механічний, побутової хімії та гумових виробів, хімічного машинобудування, поліграфічна фабрика. Працюють також фабрики первинної обробки вовни (Чернігів), бавовно-ткацька та інші. З галузей харчової промисловості розвинута цукрова, спиртова, кондитерська, ефіроолійна, тютюнова.

Паливно-енергетичне господарство області базується на місцевій нафті й природному газі, торфі, довізному вугіллі з Донбасу. Електроенергію виробляють Чернігівська ТЕЦ та місцеві електростанції.

У галузевій структурі сільського господарства переважає рослинництво. Головні культури: зернові – озима пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, гречка; технічні – льон-довгунець, цукрові буряки; кормові – кукурудза на силос і зелений корм, люцерна, конюшина; овочеві – морква, капуста, столові буряки, огірки, томати. Розвинуті садівництво і ягідництво. Галузі тваринництва – м’ясо-молочне скотарство, свинарство, а також рибництво, бджільництво.

Транспорт області представлений залізничним, автомобільним, річковим і трубопровідним видами. Залізничні вузли: Чернігів, Бахмач, Ніжин, Прилуки. Територією області проходять транзитні залізниці та нафтопровід Гнідинці – Кременчук.