|
Борис Миколайович Зімін (1929-1995) так
класифікував країни світу за рівнем їхнього соціально-економічного розвитку:
1. Розвинуті капіталістичні країни:
1) Країни
„Великої сімки”: США, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, Італія, Канада.
2) Малі
європейські країни: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія,
Швеція, Норвегія, Фінляндія, Ісландія, Данія.
3) Країни
„переселенського капіталізму”: Канада, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль.
4)
Середньорозвинуті країни: Іспанія, Португалія, Греція, Ірландія.
2. Країни, що розвиваються:
1) Ново
індустріальні країни (НІК):
- в Азії
„Азіатські тигри” або „дракони”, НІК „першої хвилі”: Південна Корея, Сянган,
Тайвань, Сінгапур;
- НІК
„другої хвилі” в Азії: Таїланд, Малайзія, Туреччина;
- НІК
„першої хвилі” у Латинській Америці: Мексика, Аргентина, Чилі, Бразилія;
- НІК
„другої хвилі” у Латинській Америці: Уругвай, Венесуела.
2) Країни
нової індустріалізації (мають великі запаси робочої сили і природних ресурсів):
Індонезія, країни Карибського регіону.
3)
Нафтові країни: ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт, Оман
4)
Країни, що живуть за рахунок природних ресурсів, сільського господарства,
туризму: Єгипет, Марокко, Пакистан, Еквадор
3. Країни соціалістичної індустріалізації:
1) Країни
Східної Європи;
2) Китай;
3) Інші
колишні й теперішні соціалістичні країни
4. Країни СНД:
1)
Найбільш розвинутий регіон: Європейська частина Росії, Україна, Білорусь,
Молдова, країни Закавказзя;
2)
Середній регіон: Казахстан і Сибір Росії;
3) Країни
Середньої Азії;
4)
Далекий Схід Росії з особливими ЕГП і визначеними запасами природних ресурсів.
| 
