Типологія В. Максаковського, В. Дронова, В. Рома

За цією класифікацією країни світу поділяють на:

1. Економічно розвинуті країни:

    1) Країни „Великої сімки”: США, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, Італія, Канада;

  2) Менш значні насамперед європейські країни: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція;

    3) Країни „переселенського капіталізму”: Канада, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль;

    4) Країни Східної Європи.

2. Країни, що розвиваються:

    1) „Ключові країни”: Індія, Бразилія, Мексика (разом дають стільки промислової продукції, скільки весь інший світ, що розвивається;

    2) Нові індустріальні країни: „Азіатські тигри” (Південна Корея, Сянган, Тайвань, Сінгапур) й деякі країни Латинської Америки (Аргентина, Чилі);

    3) Нафтодобувні країни (насамперед країни Перської затоки);

    4) Країни, які відстають у своєму розвитку (із відсталою економікою та значними феодальними пережитками): більшість країн, що розвиваються.

    5) Найменш розвинуті країни (їх 42): Бангладеш, Непал, Афганістан, Еритрея, Сомалі, Чад, Нігер, Мозамбік тощо.

    6) Китай – окрема стаття зі своїми специфічними особливостями: поєднанням планової та ринкової економіки.