Форма, рух та розміри Землі

Земля – третя від Сонця планета Сонячної системи. Форму Землі прийнято вважати геоїдом, тобто кулею сплюснутою біля полюсів й взяту на рівні світового океану. Тобто в геоїді не враховують рельєф земної поверхні (гори й океанічні западини), а умовно проводять рівень океану під суходолом.

Шлях, який небесне тіло проходить в космосі називається орбітою. Земна вісь – уявна лінія, що проходить через обидва полюси й центр Землі. Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 66,5^о.

Земля одночасно рухається навколо своєї осі й навколо Сонця. Земля навколо своєї осі з заходу на схід. Повний оберт вона робить приблизно за 23 час. 56 мин. 4,09 с (приблизно за 24 години, тобто за одну добу). Зміна дня й ночі викликана обертанням Землі навколо своєї осі.

Швидкість руху Землі навколо Сонця становить 30 кілометрів за секунду (30 км/с). Земля робить повний оберт навколо Сонця за 365 діб 5 годин 48 хвилин 48 с, тобто за 1 астрономічний (сидеричний) рік. Календарний рік становить 365 діб, а щоб компенсувати різницю між календарним й астрономічним роками раз в 4 роки додають ще одну, 366 календарну добу в році; такий рік називають високосним. Рух Землі навколо Сонця призводить до змін пір року.

Екватор – уявна лінія на карті й глобусі, що розділяє земну кулю на Північну й Південну півкулі. Довжина екватора – близько 40000 км, відповідно довжина 1^о паралелі екватора дорівнює 111,3 км.

Паралелі – уявні лінії на карті й глобусі, які проведені паралельно екватору. Паралелі мають різну довжину. Довжина паралелі тим менша, чим далі від екватора вона знаходяться. Паралелі вказують напрямок захід-схід.

Тропіки – паралелі 22^о30’ північної й південної широт, вище яких ніколи не буває Сонце в зеніті.

Полярні кола – паралелі 66^о30’ північної й південної широт, вище яких можна спостерігати „полярні дні” й „полярні ночі”

Меридіани – уявні лінії на карті й глобусі, що сполучають Північний і Південний полюси. Довжина всіх меридіанів однакова й становить 111 км. Початковим вважають Гринвіцький меридіан 0^о. Лінією зміни дат вважають меридіан 180^о.

Оскільки форма Землі не є точною кулею, то екваторіальний і полярний радіуси відрізняються. Різниця між ними складає 21 км. Полярний радіус дорівнює 6357 км, а екваторіальний – 6378 км.  Середнім радіусом Землі прийнято вважати 6371 км.

Сонце може перебувати в зеніті в усіх точках між тропіками. В усіх точках Землі між тропіками Сонце впродовж року буває двічі, а на самих тропіках по одному разу. Чим ближче Сонце до певної точки земної кулі, тим більше сонячної радіації вона отримує. Над північним тропіком Сонце перебуває в зеніті 22 червня, а над південним – 22 грудня. Перша – дата літнього сонцестояння, друга – зимового сонцестояння. Над екватором сонце перебуває в зеніті 21 березня (весняне рівнодення) й 23 вересня (осіннє рівнодення). В ці дні на всіх широтах день рівний ночі.

Земля має один природній супутник – Місяць, який пов’язаний з нею силою тяжіння. Характерною особливістю руху місяця є те, що з Землі можна бачити тільки одну його півкулю. Це пов’язано з тим, що період обертання навколо своєї осі й навколо Землі рівні й становлять 29,5 земних діб.