Сільське господарство є однією з найпродуктивніших
галузей економіки країн регіону. Оброблювані землі займають невеликі площі: у
Данії – 53%, Фінляндії – 6,5%, Швеції – 6%, Норвегії – 2,7%, Ісландії – 1,5%, а
у Швеції – всього 1% території країни. Переважна частина земель, які
оброблюються, зайнята травами та іншими кормовими культурами. Більшість ферм є
невеликими (до 10 га). У Фінляндії 56% фермерських господарств мають до 12 га
ріллі та 50 га продуктивного лісу (взимку фермери заготовляють ліс).
Продуктивність сільськогосподарської праці висока
в усіх країнах. За статистикою, один датський фермер може прогодувати близько
150 осіб (для порівняння американський та англійський – 60, а німецький та
французький – до 40 осіб).
Найсприятливішими для сільськогосподарського
виробництва є території Данії та Південної Швеції. У Фінляндії – це південний
захід, а в Норвегії – південний схід. Сільське господарство найбільш розвинуте
у Данії, на яку припадає до половини сільськогосподарської продукції регіону і
яка є її найзначнішим експортером. Її називають „свинофермою” або „м’ясним
цехом” Європи.
Тваринництво. У сільському господарстві країн регіону явно
виражений тваринницький напрям, на який припадає 70-80% продукції сільського
господарства. Переважає розведення: у Фінляндії та Швеції – великої рогатої
худоби, свиней, північних оленів; у Норвегії – великої рогатої худоби, овець,
північних оленів; в Ісландії – овець, великої рогатої худоби, ісландських поні;
у Данії – великої рогатої худоби, свиней; на Фарерських островах – овець. Тут
найвищі надої молока, у середньому – 5000 кг на рік, а датська чорно-ряба
корова дає до 6500 кг молока на рік (жирність понад 4%).
Особливого розвитку, передусім у Данії, набуло
беконне та м’ясне свинарство, харчову базу якого становлять дешеві відходи
цукробурякового виробництва, концентровані корми, коренеплоди, картопля тощо.
Інтенсивний розвиток свинарства пояснюється його меншою трудомісткістю
порівняно з м’ясним скотарством.
Використовуючи дешеві рибні відходи, передусім
кормове рибне борошно, розвивається кліткове звірівництво. Розводять тут
переважно норок, сріблястих лисиць і песців. Данія задовольняє приблизно 40%
потреб світового ринку у норкових шкурках, а у Фінляндії сконцентровано 90%
світового виробництва хутра тхорів та єнотів.
Розвитку рибальства
сприяли рибні багатства навколишніх морів, де теплі течії з півдня
зустрічаються з водами Північного Льодовитого океану. Лідирують тут Норвегія
(вилов риби становить 2,4 млн. т на рік – 8 місце в світі), яка за експортом
посідає друге місце в світі, та Ісландія (1,7 млн. т на рік – 11 місце в
світі). Рибу експортують у сушеному, засоленому або швидкозамороженому вигляді.
До 60-х років ХХ ст. Норвегія вела найбільший у світі китобійний промисел, але
у зв’язку з міжнародним мораторієм на вилов малих китів їх лов був припинений.
Рослинництво. Ця галузь для країн Північної Європи має
другорядне значення. З посиленням ролі тваринництва збільшились площі сіножатей
та пасовищ. Традиційно 50-75% посівних площ відведено під кормові культури
(сіяні трави).
Серед зернових у країнах Скандинавського
півострова та у Фінляндії переважають посіви ярої пшениці, у Данії – озимої.
Повсюдно, навіть у деяких районах заполярної Лапландії сіють ячмінь, а також
жито (крім Ісландії). Овес, як вимогливіша до тепла культура визріває лише в
південних районах регіону.
Серед технічних та продовольчих культур найбільші
обсяги вирощування припадають на картоплю, яку висаджують аж до полярного кола.
Цукровий буряк культивується у південних районах й тяжіє до Балтики, а
Фінляндія є найпівнічнішою країною світу, яка вирощує цю культуру. У південній
частині Швеції значні площі відведено під рапс, з олії якого виробляють
маргарин.
На території Данії великими є масиви садів,
особливо яблуневих, а також плантації полуниці. Активно розвивається тут
овочівництво (передусім вирощування моркви та селери). Значних обсягів набуло
оранжерейне господарство (вирощування овочів, фруктів, та квітів).
Сільське господарство майже повністю задовольняє
населення країн Північної Європи. Вони є крупними експортерами продукції
тваринництва. Імпортують деякі технічні культури та тропічні плоди.
