Ватикан. Державний устрій

Ватикан – теократична монархія і  центр римо-католицької церкви. Суверенність ватиканської держави визнана 11 лютого 1929 р. Латеранським договором, укладеним папським престолом з італійською державою. Ватикан не має конституції у звичайному розумінні слова. Її замінюють Конституційні акти Держави-міста Ватикан від 7 червня 1929 року (Основний Закон Держави-міста Ватикан, Закон про джерела права та інші закони) і "Апостолицька конституція" від 15 серпня 1967 р., яка названа "Regimini Ecclesiae Universae" і містить реформу римської курії. Реформа набрала чинності 1 березня 1968 р. У лютому 1996 р. папа Іван Павло ІІ видав нову апостольську конституцію "Вся паства Господа", яка передбачає нові правила обрання наступника Папи Римського.

Глава держави - Папа Римський.  Обирається довічно колегією кардиналів (конклавом) таємним голосуванням  не менше двох третин голосів. До обрання нового папи  функції глави церкви виконує колегія кардиналів. Повний титул Папи – єпископ Рима, Вікарій Христа, наступник князя апостолів, первосвященик вселенської церкви, патріарх Заходу, Примас Італії, архієпископ і митрополит Римської провінції, суверен Держави-міста Ватикан. Зараз главою держави є Папа Римський Бенедикт XVI (Йозеф Ратцингер), який був обраний 19 квітня 2005 р. Урочистий початок його місії, як голови католицької церкви, відбувся 24 квітня 2005 р.

Верховна законодавча, виконавча і судова влади належать папі. Папа є одночасно главою римо-католицької церкви. Колегія кардиналів – дорадчий орган при папі – збирається для обговорення найважливіших церковних справ і для виборів папи. Під час обрання папи колегія носить назву „конклав”, в якому можуть брати участь лише кардинали молодші 80 років. Кардинали призначаються папою довічно. Кількість кардиналів непостійна. 

Уряд. Римська курія здійснює керівництво політичною, економічною та релігійною діяльністю ватиканської держави і католицької церкви. Вона є свого роду центральним урядом католицької церкви. До її складу входять  3 трибунали і 9 священних конгрегацій, ряд папських рад і комісій. Кожна конгрегація очолюється префектом. Члени Римської курії повинні йти у відставку зі смертю Папи або по досягненню 75 років.