Ватикан, незважаючи на свої крихітні розміри, є
незалежною державою, яка має всі атрибути державності. Крім глави держави, власної
Конституції, прапора, гімну та герба у Ватикану свій суд, Міністерство
закордонних справ, свої пожежники, своя залізниця. Ватикан має свою могутню
радіостанцію "Радіо-Ватикан", газету "Римський оглядач" і
телебачення. Автомобілі Ватикану мають власні державні номери.
Крім того, тут є монетний двір, де чеканять дуже рідкісні та дорогі монети з
профілем Папи, а також своє поштове відомство, де друкують унікальні марки. До
речі, пошту Ватикану вважають найнадійнішою у світі. Відправлений звідси лист або
листівка неодмінно дійде до адресата. Але коштує це задоволення для туриста
дуже дорого – значно дорожче, ніж на будь-якій пошті в Італії. Кажуть, прибутки
від ватиканської пошти – одна з найсуттєвіших статей поповнення бюджету країни. Процедура обрання Папи Сікстинська Капела знаменита тим, що коли помирає
Найсвятіший Отець, тут збираються кардинали з усього світу, щоб таємним
голосуванням вибрати зі свого оточення нового главу Католицької церкви. За
традицією процес виборів папи відбувається в ізольованому приміщенні, усі входи
до нього опечатуються (раніше кардиналів просто замуровували на період
засідання конклаву). Кардинали, їхні особисті секретарі, обслуговуючий персонал
ізолюються від зовнішнього світу доти, доки не завершаться вибори нового папи.
В історії папства бували випадки, коли через суперництво угруповань у
церковному керівництві і боротьбу між єпископами різних країн за пріоритет у
римській курії обрання папи відтягувалося на місяці і навіть роки. Папу обирають довічно. Сам процес виборів вже став
легендою. Право голосу мають кардинали, яким не більше 80 років. Кардинали на
папірці пишуть ім'я кандидата. Нового Папу обирають до перемоги, тобто доти,
допоки кандидат не набере необхідної кількості голосів - дві третини плюс один.
Потім аркуші спалюють. Тоді з труби над Капелою з'являється білий дим: це
означає – "Габемус папа" - нового Папу обрано. Коли ж голосування
провалено - йде чорний дим (до аркушів додають сиру солому). Після свого обрання на Святий престол кардинал
змінює ім'я. Цей звичай також сягає глибокої давнини – у Давньому Єгипті фараон
під час сходження на престол змінював ім'я. Архітектура Папська резиденція у Ватикані, що знаходиться
поруч зі старим собором святого Петра, була збудована при Папі Сіммаху
(498-514). Офіційною резиденцією в Середні віки був Латеранський палац, і
тільки в кінці ХІV ст. папи остаточно переселилися у Ватикан. У 1450 р. Папа
Ніколай V висунув ідею будівництва великого папського палацу безпосередньо на
північ від собору святого Петра, для чого останній планувалося перемістити.
Однак папа помер, не дочекавшись реалізації цього задуму. У 1473 р. при Папі
Сіксті IV була збудована Сікстинська капела, а при його наступнику Інокентію VШ
у північній частині Ватикану споруджений другий палац, менший за розмірами. Активне будівництво розгорнулося при Папі Юлію II
(1503-1513) - провідному діячу епохи Відродження. За проектом його головного
архітектора Браманте, новий собор св. Петра мав бути збудований у формі
грецького хреста і закінчуватися величезною банею. Згодом Мікеланджело ще раз
спроектував і побудував баню. Браманте створив композицію Бельведера - два
довгих паралельних крила, що з'єднували палаци пап Ніколая V та Інокентія VШ і
закінчувалися нішею. Цей проект був повністю реалізований лише в кінці ХVІ ст.. Наступник Юлія II Папа Лев Х (1513-1521) доручив
Браманте побудувати лоджії – криті внутрішні дворики, зараз відомі під назвою
Лоджій Рафаеля. Вони примикають до головного палацу зі східного боку. Після
цього при Павлі III (1543-1549) була прибудована капела Павла за проектом
відомого архітектора Антоніо да Сангалло. Там знаходяться останні великі
мальовничі шедеври Мікеланджело: Звернення св. Павла і Мученичество св. Петра.
Сангалло також є автором проекту великої зали прийомів (Сала Реджа). При Папі Сіксті V (1585-1590) довгий внутрішній
двір Ватикану був наполовину зменшений за рахунок бібліотечного флігеля, що
простягнувся від одного крила Бельведера до іншого. Архітектором Джованні
Лоренцо Берніні при Папі Урбані VIII (1623-1644) був спроектований
монументальний парадний вхід у собор св. Петра з мармуровими сходами і двома
колонадами, що облямовує площу перед собором. Починаючи з ХVІІІ ст. архітектори Ватикану
займалися здебільшого створенням його музеїв. Музей Піо-Клементино із зібранням
знаменитих античних статуй і мозаїк розташувався у палаці Інокентія VIII. Нове
крило, прокладене через двір Бельведера паралельно бібліотечному крилу, було
побудоване при Пії VII (1800-1823) для експозиції колекції античних статуй.
Папа Григорій ХVI (1831-1846) заснував Єгипетський та Етруський музеї. З
ініціативи Папи Пія XI (1922-1939) була створена картинна галерея (Пінакотека).
Поруч з нею при папах Іоанні ХХIII (1958-1963) та Павлі VI (1963-1978) було
збудовано будинок, у якому розмістилися цінні колекції ранньохристиянських і
римських предметів матеріальної культури, які раніше експонувалися у
Латеранському палаці. У 1971 р. у південній частині Ватикану була побудована
нова зала папських аудієнцій. Скарби мистецтва Ватикан - найбільша скарбниця творів мистецтв.
Багато з них – фрески, спеціально написані на внутрішніх стінах палаців. У
галереях і внутрішніх двориках зібрані шедеври живопису, скульптури та інших
видів мистецтв. Серед скарбів Ватикану виділяються фрески в
Сікстинській капелі, написані Мікеланджело у 1508-1512 роках на замовлення Папи
Юлія II. Тут представлені сцени з біблійної Книги Буття від створення людини до
її гріхопадіння. Вони розміщені у прямокутних і трикутних чарунках, "що
підтримуються" іншими мальованими архітектурними елементами та п'єдесталами.
Сотні монументальних фігур зображені у вражаючій різноманітності рухів і поз.
Настільки ж глибоке враження справляє фреска Страшний суд, закінчена
Мікеланджело у 1541 р. Вона займає всю вівтарну стіну. На відміну від барвистих
фресок на стелі, присвячених сюжетам Старого Завіту, Страшний суд передає
трагічну картину кінця світу. Хоча початкові відтінки з часом дуже потьмяніли,
все ще зберігається композиція картини. У Сікстинській капелі представлені також інші
визначні твори епохи раннього Відродження, створені Перуджіно, Боттічеллі,
Сіньореллі, Гірландайо, Пінтуріккіо і Козімо Розеллі. Особливо цінними тут є фрески Рафаеля та його учнів. Ватиканська бібліотека Бібліотека Ватикану налічує приблизно 65 тис. рукописів,
400 тис. виданих томів, 100 тис. географічних мап і гравюр, а також понад 100
тис. одиниць з автографами. У бібліотеці діє виставка найцінніших і найкраще
оформлених видань, що зберігаються у Ватикані. Серед численних старовинних
ілюстрованих книг є два рукописи ІV ст. н. е. з поетичними текстами Вергілія.
Старовинні рукописні тексти творів Вергілія, Цицерона і Теренція служать
першоджерелами для сучасних видань цих авторів. Інші експонати бібліотеки є
авторськими рукописами і листами таких відомих діячів Середньовіччя і
Відродження, як Фоми Аквінського, Петрарки, Мікеланджело, Рафаеля, Лютера і
Генріха VIII; ілюстрації Боттічеллі до Божественної комедії Данте; римський
щоденник Антоніо да Сангалло; два шедеври візантійського мистецтва - Сувій
Джошуа Ролла і Менологіон Василія II; а також цілий ряд видань Біблії (найбільш
рання з них надрукована в середині ХV ст. Гутенбергом), включаючи примірники
найменшого і найбільшого формату. Ватиканські сади Сади у Ватикані простягаються на захід від
Ватиканського палацу і обмежені стінами фортець, зведеними різними папами
починаючи з епох Відродження і Бароко. У найзахіднішій частині садів
знаходиться літня резиденція Папи Лева XIII, де до 1936 р. розташовувалася
Ватиканська обсерваторія. Особливо виділяється літня резиденція Папи Пія IV з
мальовничими фресками всередині та витонченим ліпленням ззовні. Засоби масової інформації "Акта апостоліке седіс" ("Акти
апостольського престолу"). Щомісячний офіційний бюлетень Римо -
католицької церкви. Видається у Ватикані. Заснований у 1909 р. Наклад – 6 тис. "Аннуаріо Понтифіччіо" ("Папський
щорічник"). Офіційний щорічний довідник. Видається у Ватікані.
Випускається Центральним статистичним управлінням. "Оссерваторе романо" ("Римський
оглядач"). Офіційна щоденна газета. Видається у Ватикані. Заснована у 1861
р. Має щотижневе видання французькою, іспанською, португальською, німецькою та
англійською мовами. Наклад – 70 тис. "Оссерваторе делла доменіка"
("Недільний оглядач"). Католицький тижневик. Видається у Ватикані.
Додаток до недільного номера газети "Оссерваторе романо". Радіо і телебачення Радіо Ватикану (Radio Vatican). Засноване 12
лютого 1931 р. Поновило передачі у жовтні 1957 р. Чентро Телевізіво Ватікано (Сentro Televisivo
Vaticano – CTV). Ватіканський телевізійний центр. Створений у 1983 р. |