Грошова
одиниця – ватиканський
євро є національною валютою Святого Престолу. Ватиканські євро були введені в
обіг 1 березня 2002 року. Як і грошові знаки нової європейської валюти інших
країн, ватиканські євро мають на одному своєму боці європейську, а на другому -
національну символіку, якою у даному випадку є профіль Іоанна Павла II.
Місцевий
час відстає від
київського на 1 годину.
Правила
в'їзду. Для в'їзду до
країни необхідна стандартна італійська або Шенгенська віза.
Митні
правила. Визначаються
митним законодавством Італії, вхід і в'їзд на територію Ватикану не
регламентуються.
Визначні місця
Ватикан – грандіозний архітектурний комплекс, де
храми, палаци і фортечні споруди сполучаються з витворами садово-паркового
мистецтва. Урочистим входом у Ватикан служить обрамлена колонадами площа
Святого Петра, витвір архітектора Берніні. У центрі площі розташований обеліск,
привезений римським імператором Калігулою з Єгипту. Колонади ведуть до собору
Святого Петра – найбільшого католицького храму світу. За собором розташовується
великий палацовий ансамбль XV-XVI століть: капела Миколи V, апартаменти
Борджиа, Сікстинська капела (із фресками Мікеланджело і Ботічеллі), Лоджії і
Станці, розписані Рафаелем та його учнями, величні двори Бельведера і
Сан-Дамаццо, Священні Гроти, де поховано багато пап ранніх століть християнства
й чотири останніх папи.
Поблизу північного кордону Ватикану знаходиться
вхід у Ватиканський (Папський) палац, що складається більше ніж з тисячі
кімнат, кількох каплиць, музеїв і папської бібліотеки. Палац з найдавніших
часів є сховищем безлічі шедеврів світового мистецтва: давньоєгипетських,
сирійських, античних реліквій (у тому числі таких скульптур, як Аполлон
Бельведерський і Лаокоон), тут також дбайливо збережені скульптури і мальовничі
полотна епохи Ренесансу, колекція стародавніх географічних карт і багато
іншого.
Серед музеїв і галерей Ватикану особливо
виділяються Музей єгипетського мистецтва, Музей етруського мистецтва, Музеї Піо
Клементино, Музей Кьярамонті. У ватиканських садах – будинок Ватиканської
пінакотеки, де зібрані здобутки італійського живопису XIV-XVII століть.
Ватикан уже сам по собі - справжня скарбниця
творів мистецтва. Це і Папський палац, знаменитий музей Піо-Клементино,
Пінакотека, Ватиканська бібліотека, у якій виставлені найдавніші книги в світі,
і безліч інших відомих музеїв.
Однак перлиною цієї крихітної держави вважається
Сікстинська капела, яка протягом кількох століть була каплицею при Папському
палаці.
Розміри прямокутного будинку капели повторюють
розміри Храму Соломона, описаного в Старому Завіті. Але головною цінністю
капели вважається її внутрішнє оздоблення: стіни і стеля тут розписані фресками
найзнаменитіших художників епохи Відродження – Ботічеллі, Сіньйореллі,
Перуджино. Однак основним надбанням музею вважаються дві фрески Мікеланджело.
Одна з них, що зображає знамениті сцени Утвору, розташовується на стелі і
займає понад 500 квадратних метрів. Друга, що вважається найбільшою фрескою у
світі, знаходиться на вівтарній стіні і зображає Страшний суд. Загалом майстер
трудився над розписом Сікстинської капели понад 9 років.
Протягом 400 років на зображення осідали кіптява і
бруд від постійно палаючих тут свічок, тому в 80-х роках XX століття
Сікстинську капелу було закрито на реставрацію. І лише після майже 20 років, у
1999 році, капела знову була відкрита для масового відвідання. Нині обновлені
фрески знаменитих художників приваблюють більше 800 тисяч відвідувачів у рік.
Працює капела в літній сезон (з квітня по жовтень) з 8.45 до 16.45, а в зимовий
- з 8.45 до 13.45. Вихідні припадають на неділю і святкові дні, але музей
відкритий в останню неділю кожного місяця, причому вхід у цей день
безкоштовний. Цей музей вважається однією з найдорожчих пам'яток Ватикану,
однак ніхто не виходить звідти розчарованим.
На поверсі, розташованому над Сікстинською
капелою, розміщені знамениті станці (кімнати) Рафаеля, що розписувались на
замовлення кількох пап. Сам Рафаель творив при Юлії II і Леву Х. Робота була
завершена при Клименті VII учнями Рафаеля. Фрески у цих станцях створювалися в
епоху, коли Відродження досягло свого розквіту: у Станці делла Сеньятура -
Афінська школа, Диспут і Парнас пензля Рафаеля, у Станці д' Еліодоро - його ж
Вигнання Іліодора, Звільнення апостола Петра з темниці, Месса у Больсені, а у
Станці дель Інчендіо – Пожежа в Борго (завершена Джуліо Романо і його
помічниками) і Коронування Кара Великого Папою Левом III. Дж. Романо разом з
іншим учнем Рафаеля Дж. Ф. Пенні здійснив задум Рафаеля щодо декорації
найбільшої зі станців, Зали Костянтина, фресками, які відтворюють епізоди з
життя імператора Костянтина. У схилостелій галереї, або Лоджії Рафаеля, учні та
помічники Рафаеля за його малюнками розписали стелю сценами зі Старого Завіту
(так званою "Малою Біблією Рафаеля"). Хоча деякі історики мистецтва
дають неадекватну оцінку ролі Рафаеля у декоративній системі Лоджій.
З інших ватиканських фресок можна відзначити
роботи Фра Анджеліко, що відтворюють сцени з життя святих Стефана і Лаврентія у
капелі Папи Ніколая V; покої Папи Олександра VI, відомі як апартаменти Борджа,
пишно розписані Пінтуріккіо сценами зі священної історії та язичницьких міфів;
фрески з історії папства в Сала Реджа, створені Джорджо Вазарі, Франческо
Сальвіаті і Федеріго Дзуккаро та іншими митцями. Фрески Ватиканської
бібліотеки, сюжети яких частково навіяні розписами, виявленими в палаці
імператора Нерона; розпис стелі Зали Альдобрандійського весілля сценами з життя
Самсона, що належить пензлю Гвідо Рені, і фрески в капелі Сан-Бібіана, виконані
на замовлення Папи Урбана VIII живописцем ХVІІ ст. П`єтро да Кортона.
Визначні твори мистецтв експонуються в музеях
Ватикану. У Пінакотеці зібрана багата колекція картин епохи Відродження і
Бароко. Тут є три шедеври Рафаеля: Мадонна з Фоліньо, Успіння Богородиці і
Перетворення, а також безліч гобеленів, створених за ескізами Рафаеля для
Сікстинської капели із зображенням вчинків апостолів. З інших видатних творів
живопису виділяються Святий Ієремія Леонардо да Вінчі, Пієта Джованні Белліні,
Покладання в труну Караваджо, Мучеництво св. Еразма Пуссена і майстерно
написане Розп'яття апостола Петра Гвідо Рені.
Ватиканське зібрання старожитностей – одне з
найкращих у світі. Окрім багатої колекції малих форм римського мистецтва, що
включає скло, різьблену слонячу кістку, бронзу і мозаїку, тут представлені
визначні зразки римського живопису з розкопок Помпей і Геркуланума. Найцінніші
з них – т. з. Альдобрандінське весілля та Одісеєві пейзажі.
Центром ватиканських зібрань старожитностей є
Музей Піо-Клементіно, де демонструється більшість статуй, зібраних римськими
папами. Деякі з них стояли на віллі імператора Адріана поблизу Тіволі і в
палаці імператора Нерона. Вони стали вхідними моделями для скульпторів епохи
Відродження, яких надихало античне мистецтво. Найзнаменитішим є Бельведерський
торс (І ст. до н. е.), що копіювався цілими генераціями майстрів епохи
Відродження. Таку ж цінність становлять скульптурна група Лаокон, яку
Мікеланджело вважав шедевром, і статуя Аполлона Бельведерського (швидше за все,
римська копія грецької бронзової скульптури ІV ст. до н. е.), що викликала
замилування в епоху Відродження.
Музей Кьярамонті має цінні археологічні
колекції. У його галереї Лапідарно зібрана велика кількість давніх написів. У
самому музеї багато представлені римські статуї, а особливо бюсти, у тому числі
прекрасне погруддя Цицерона. Найцінніші в естетичному відношенні експонати
зосереджені в Браччо Нуово. Тут виділяються Прима Порта Аугустус – найкраще з
зображень першого римського імператора; розкішна статуя Ніла, що втілює
традиції еллінізму (стародавній бог річок постає у вигляді велета, обліпленого ватагою
дітей); чудова римська копія Доріфора (списоносця) Поліклета.
Грегоріанський музей присвячений єгипетському та
етруському мистецтву. Найбільш знамениті скарби цього музею - статуя бога Марса
з Тоді (ІV ст. до н. е.) і прекрасно збережена гробниця Реголіні-Галассі (VІІ
ст. до н. е.).
