Льодовик – рухома маса льоду, яка виникає на
суходолі в результаті накопичення й поступово перетворення твердих атмосферних
опадів. Утворення їх можливо там, де на протязі року твердих опадів випадає
більше, ніж встигає розтопитись й випаруватись. Межа, вище якої можливе
накопичення снігу (переважання від’ємних температур на протязі року),
називається сніговою лінією. Нище
снігової лінії переважають додатні температури переважають і весь сніг, що
випав, встигає розтопитись. Висота снігової лінії залежить від кліматичних
умов, на екваторі вона розміщена на висоті 5 км, на тропіках – 6 км, а в
полярних районах відпускається до рівня океану.
В льодовику виділяють області живлення й стоку. В
області живлення сніг, накопичившись, утворює лід. В області стоку відбувається
танення льодовикаі його розвантаження
механічним шляхом (відриви, обвали, сповзання в море). Положення нижнього краю
льодовика може змінитись, він наступає чи відступає. Льодовики рухаються
повільно, від 20 до 80 см на добу, або 100-300 м на рік.
Льодовики діляться на материкові (покривні) й
гірські. Материкові (Гренландія,
Антарктида) займають 98,5% площі сучасного зледеніння, покривають поверхню суходолу
незалежно від рельєфу. Вони мають плоско-випуклу форму у вигляді куполів й
щитів. Рух льоду направлений по схилові поверхні льодовика – від центру до
периферії. Лід материкових льодовиків витрачається головним чином за рахунок розламування
його кінців, які спускаються до моря. В результаті утворюються плаваючі льодяні
гори – айсберги, які надзвичайно
небезпечні для мореплавства.
Гірські
льодовики відрізняються
значно меншими розмірами й різноманіттям форм. Вони розміщені на вершинах гір.
Гірські льодовики розташовані на всіх широтах – від екватору до полярних
областей. Форми льодовика визначаються рельєфом, але найбільше поширення мають
долинні гірські льодовики. Найкрупніші гірські льодовики знаходяться на Алясці
й Гімалаях, Памірі й Тянь-Шані.
Загальна площа льодовиків на Землі - близько 16,1
млн.км2, чи 11% суходолу. Льодовики – величезні природні накопичення прісної
води.