Земна поверхня дуже нерівна. На ній виділяється
суходіл й океан. В їх межах знаходяться грандіозні гірські ланцюги й глибокі
океанічні западини, широкі рівнини й підводні плато, низовини, балки, бархани і т.д. Сукупність нерівностей земної поверхні називається рельєфом.
Рельєф постійно змінюється, що обумовлено
геологічними процесами, які протікають під впливом внутрішніх (рух земної кори)
й зовнішніх (робота води, вітру, льоду) сил.
Найважливішими характеристиками рельєфу є
абсолютна й відносна висота. Абсолютна
висота – висота будь-якої точки земної поверхні над рівнем океану. Вона
буває додатною (місце лежить вище рівня океану) й від’ємною (місце лежить нижче
рівня океану). Відносна висота – це
перевищення однієї точки земної поверхні над іншою. Вона показує, наскільки
одна точка земної поверхні розміщена вище або нижче іншої.
Розрізняють додатні й від’ємні форми рельєфу.
Найбільшими додатними формами рельєфу на Землі є материки, від’ємними – впадини
океанів. Це форми рельєфу першого
порядку. Форми рельєфу другого
порядку – гори й рівнини (як на суходолі, так і на дні океанів).
Поверхня гір і рівнин має складний рельєф, який складається з дрібніших форм.