Гори – широкі ділянки земної поверхні, значно
підняті й сильно розчленовані. За зовнішнім виглядом гори поділяються на:
гірські хребти, ланцюги, кряжі й гірські країни. Одинокі гори зустрічаються
дуже рідко й являють собою або вулкани (діючі або згаслі), або залишки древніх
зруйнованих гір.
Морфологічними елементами гір є: основа (підошва),
схили, вершина (у хребтів – гребінь).
Підошва
гори – це межа між її
схилами й навколишньою місцевістю, причому виражена вона доволі чітко. При
поступовому переході від рівнини до гір виділяється смуга, яка називається
передгір’я.
Схили займають більшу частину поверхні гір й
надзвичайно різноманітні за зовнішнім виглядом й крутизні.
Вершина
– найвища точка гори.
Гостроконечна вершина гори – пік.
Гірські
країни (системи) – великі
гірські споруди, які складаються з гірських
хребтів – лінійно витягнутих гірських підняттів, які перетинаються схилами.
Нагір’я
– ділянки гірських країн
складаються з сильно зруйнованих хребтів й високих рівнин, покритих продуктами
руйнування.
За абсолютною висотою виділяють три типи гір: низькі, середні й високі.
Гори поділяються на молоді й древні. Молоді гори – це ті, які з геологічної
точки зору виникли порівняно недавно (Альпи, Кавказ, Памір). Ці гори продовжують
рости, що супроводжується землетрусами, а місцями й вулканізмом. В древніх горах внутрішні процеси давно
згасли, тоді як зовнішні сили продовжують вести свою руйнівну діяльність,
поступово вирівнюючи їх (Скандинавські гори, Урал, Аппалачі).
За походженням гори поділяються на тектонічні, вулканічні й ерозійні. Найпоширеніший тип гір (90%) –
тектонічні, які виникли в результаті
горотворчих рухів земної кори. Тектонічнігори поділяються на складчасті,
брилові й складчасто-брилові.
Складчасті –гори,
які виникають на ділянках земної кори, які відрізняються великою пластичністю й
рухомістю. Тут на протязі довгого геологічного відбуваються потужні накопичення
осадових порід, що призводить до прогинання цих ділянок. Виникають зустрічні
бокові тиски, які приводять до зминання осадових товщ в складки й загальному
підйомувсієї області. Причому великі брили
земної кори піднімаються своєрідно: один схил крутий, а інший – пологий.
Підняття супроводжується утворенням передгірного прогину, розташованого поряд і
який є наслідком опускання літосфери. Несиметрична будова складчастих гірських
країн й передгірні западини простежуються у всіх гірських країнах. В горах
Великий Кавказ, Кордильєри, Альпи, Гімалаї, Карпати, Анди, Піренеї пласти
гірських порід залягають похило, увігнуто. Найхарактернішою особливістю
складчастих гір – їх розтягнутість у вигляді ланцюгів високих гірських хребтів
на велику відстань (сотні й тисячі кілометрів).
Брилові
гори – підняття земної
поверхні, обмежена розломами. Вони складаються із зім’ятих в складки шарів
гірських порід, мають плоскі поверхні вершин й круті скелясті схили долин. Брилові
гори виникають в результаті зміщення гірських порід (скидань) по вертикальній
тріщині. Це Драконові гори в Африці, Західні й Східні Гхати в Індії. При
зміщенні (скиданнях) порід відбуваються своєрідні процеси – утворюються горсти
й грабени. Горсти – підняті ділянки
земної кори, обмежені скиданнями. Грабени
– опущені по скиданнях ділянки земної кори. В багатьох грабенах утворюються
озера (Байкал, Великі Американські.
Складчасто-брилові
гори з’явились на місці
ділянок земної кори, які в далекому минулому зазнавали горотворення, але,
руйнуючись, перетворились на горбисті рівнини. Потім ці ділянки зазнали
повторного горотворення, яке супроводжувалось розломами, скиданнями, підняттями
й опусканнями окремих брил (відроджені гори. Ці гори з плоскими вершинами –
Урал, Аппалачі, Тянь-Шань, Алтай, гори Забайкалля.
Вулканічні гори
складені продуктами вулканічного виверження (насипні) й являють собою
ізольовані утворення. За своєю висотою вулканічні гори не поступаються
тектонічним (влк. Аконкагуа в Андах має висоту 6960 м, Кіліманджаро в Африці –
5895м)
Ерозійні гори утворюються
в результаті тектонічних підняттів й наступного глибокого їх розчленування
водними потоками.
Рельєф відіграє надзвичайно важливу роль в житті
та господарській діяльності людини.