Рельєф. Тектонічна будова. Корисні копалини Африки

Вся Африка – частина древнього материка Гондвани, яка сформувалась в докембрії (археї, протерозої). Сучасну основу – фундамент африканського материка – складає Африканська платформа. Вона складена в основному твердими кристалічними магматичними і метаморфічними породами. В зонах опускання (прогинах) платформа перекрита чохлом осадових відкладів, які займають 2/3 території материка. В зонах підняттів, на щитах й антиклізах, фундамент платформи виходить на поверхню. Найбільшими щитами  й антеклізами архейсько-протерозойського фундаменту є  масиви Ахаґґар, Леоно-Ліберійський, Нубійсько-Аравійський, Центрально-Африканський, Мадагаскарський та інші. Найзначніші виступи древнього фундаменту знаходяться  вздовж східної окраїни материка (Ефіопське нагір’я й Східно-Африканське плоскогір’я). Тут проходить найбільша в світі система Східно-Африканських розломів  – рифтів  протяжністю 6500 км від нижньої течії річки Замбезі, через Східно-Африканське плоскогір’я й Ефіопське нагір’я до затоки Акаба в Червоному морі.

В межах Африканської платформи розрізняють Сахарську плиту (частина Сахаро-Аравійської плити) й Південно-Африканський щит. Межа між ними проходить від масиву Камерун до Червоного моря. Їх рельєф суттєво відрізняється. В північній частині материка, на Сахарській плиті чергуються глибокі западини – синеклізи (наприклад, Лівійсько-Єгипетська), високі ступінчаті рівнини й плато, зруйновані древні нагір’я (Ахаґґар і Тібесті). Північну частину материка називають Низькою Африкою, бо висота місцевості тут не перевищує 1000 м. А окремі впадини лежать значно нижче рівня моря: западина Ассаль в Ефіопії (-153 м – найнижча точка Африки) й впадина Каттару в Лівійській пустелі (-133 м)

Південно-Африканський щит на протязі всього після протерозойського часу відчував підняття. Тому його територія має переважні висоти більше 1000 м. Це вже Висока Африка, де чергуються нагір’я й плоскогір’я, горсти й грабени, високі лавові плато й вулканічні масиви. В межах Східно-Африканського плоскогір’я на исоту 5895 м піднімається вулканічний масив Кіліманджаро – найвища точка материка.

На крайньому північному заході й крайньому півдні материка до Африканської платформи наближаються складчаті зони: Атласька на півночі й Капська на півдні. Складкоутворюючі рухи в Капських горах завершились під час герцинського орогенезу, а в Атлаських горах – під час альпійського. Сьогодні вони являють собою низькі й середньовисотні складчато-брилові гори, розчленовані річковими долинами.

Загалом в рельєфі Африки виділяють Атлаські гори на крайньому північному заході материка, які підносяться на висоту 3000-4000 метрів (найвища точка – гора Тубкаль має висоту 4165 метрів). На північному сході Африки знаходяться рівнини, й запалина Каттара (133 метри нище рівня океану). Вся північна Африка являє собою рівину з кількома підняттями. Найбільшими підняттями є нагір’я Ахаґґар (максимальна висота – 2918 м – гора Тахат), нагір’я Тібесті (вершина – гора Емі-Кусі – 3415 м), плато Дар фур (гора Марра – 3088 м). Поблизу узбережжя Гвінейської затоки піднімається вулкан Камерун, висота якого 4070 метрів. Висока Африка являє собою сукупність плоскогір’їв. Найзначнішими тут є Ефіопське нагір’я (найвища точка – гора Рас-Дашен  має висоту 4620 метрів) та Східносибірське плоскогір’я, на якому знаходиться найвища точка Африки – вулкан Кіліманджаро (5895 м). На північ від нього височіє гора Кенія (5199 м). На крайньому півдні материка знаходяться Капські та Драконові  гори.

Загалом Африка – доволі високий материк, якщо враховувати середню висоту. Це пов’язано з великими площами плоскогір’їв на материку.

Африка – унікальний материк за запасами різноманітних корисних копалин. На його долю припадає: 97% запасів мінералів платинової групи, 95% - хромітів, 92% - алмазів, 81% - марганцевих руд, 68% - фосфоритів, 62% - золота, 40% - бокситів й багатьох інших мінеральних ресурсів. Якщо руди чорних, кольорових й рідкісних металів, а також алмази, уранові руди приурочені переважно до докембрійського фундаменту материка й добуваються в Центральній і Південній Африці, то в осадових породах на півночі материка й на узбережжі Гвінейської затоки розвідані значні запаси нафти й газу, а також фосфоритів, бокситів, марганцевих й залізних руд осадового походження.