В геологічному минулому основна частина території
материка була разом з Африкою у складі Гондвани, від якої Австралія відкололась
в кінці мезозою. Основу сучасного материка складає докембрійська Австралійська
платформа – частиною Індо-Австралійської плити. Кристалічний фундамент
платформи виходить на поверхню на півночі, заході й в центральній частині
материка, де утворює кристалічні щити. На решті території фундамент платформи
перекритий потужною товщею осадових порід як континентального, так і морського
походження. На східній окраїні материка до Австралійської платформи примикає
гірька область герцинської (а частково ще каледонської) складчастості - Великий Вододільний хребет та Австралійські Альпи. В сучасному рельєфі Австралії виділяють: Західно-Австралійське плоскогір’я, Центральна низовина й Східно-Австралійські гори. В рельєфі Західно-Австралійського
плоскогір’я чергуються плато й підвищені денудаційні рівнини; в окремих
районах найновіші тектонічні рухи створили відроджені брилові гори. Центральна
низовина розташована між
затокою Карпентарія на півночі й Індійським океаном на півдні. Вона складена
морськими й річними осадовими відкладами. Висота Центральної низовини не
перевищує 100 м, а в районі озера Ейр знаходиться западина, що лежить на 16
метрів нижче рівня моря. Це найнижча точка материка. Основу рельєфу Східно-Австралійських гір складає
Великий Вододільний хребет (середня висота 800-1000 м) й Австралійські Альпи
(максимальна висота 2228 м – гора Косцюшко, яка є найвищою точкою Австралії).
Гори на сході материка, які утворились в палеозої, пізніше були сильно
зруйновані, а в епоху альпійської складчастості – розбиті розломами й при
підняті. Зараз це невисокі хребти з характерними куполоподібними вершинами. Австралія – єдиний материк, на якому немає
діючих вулканів й сучасного зледеніння в горах. Австралія багата на корисні копалини.
Австралійська платформа має значні запаси золота, платини, уранових, залізних,
мідних, свинцево-цинкових руд й олова. До товщ осадових порід приурочені
родовища фосфоритів, кам’яного й бурого вугілля, нафти й природного газу.
Багато корисних копалин залягають на невеликій глибині й їх добуток ведеться
відкритим способом. |