Внутрішні води Австралії

Австралія бідна на поверхневі води, що пов’язано з переважанням на материку сухого тропічного й субтропічного клімату, відсутністю високих гір зі снігами й льодовиками. В Австралії мало рік й озер, близько 60% території не має стоку в океан.

Для основної частини материка, особливо для його пустельних  напівпустельних районів, характерні тимчасові водостоки – кріки. Вода в них з’являється тільки після дощів, які тут випадають дуже рідко, й існує дуже короткий час. Інші ріки материка наежать до басейнів Індійського й Тихого океанів. Ріки басейну Індійського океану короткі, мілководні, часто пересихають в сухий період. До басейну Тихого океану належать ріки, які стікають зі східних схилів Великого Вододільного хребта. Ці ріки повноводні на протязі всього року (бо тут випадає багато опадів), короткі й мають багато порогів. Живлення більшості рік материка переважно дощове, а в Австралійських Альпах – мішане.

Найважливіша річкова система Австралії – ріка Мюррей з притокою Дарлінґ. Мюррей (довжина – 2570 км) бере початок в Австралійських Альпах, живиться дощовими й частково сніговими водами. Влітку річка повноводна, в дощовий період нерідко виходить з берегів, зимою міліє. Головна притока Мюррея – Дарлінґ, найдовша річка Австралії (2740 км). Але ця річка мілководна. Рівень води в залежності від сезону сильно коливається. В суху пору року Дарлінґ не завжди доносить свої води до Мюррея й розпадається на окремі потоки.

В Австралії нараховується близько 800 озер. Більшість з них озера-релікти, улоговини яких утворились у вологіші геологічні епохи. Багато з сучасних озер Австралії (Торренс, Фром, Амадіес та інші) являють собою сухі котловини, які заповнені глинисто-солончаковим мулом й покриті шаром солі чи гіпсу. Вони наповнюються водою лише після рідкісних злив, які випадають в Західній Австралії один раз на кілька років.

Найбільше озеро Австралії – безстічне солоне озеро Ейр. Воно знаходиться в зниженні й лежить на 16 метрів нижче рівня моря. В суху пору року озеро Ейр розпадається на багато окремих водойм, а в дощовий період перетворюється на величезну водну поверхню площею 15000 км².

Австралія дуже багата на підземні води. Площа всіх артезіанських басейнів займає 1/3 частину території материка. Глибина залягання підземних вод від 100 до 2100 м. Інколи (наприклад, в районі озера Ейр) підземні води під природним тиском виходять на поверхню у вигляді мінеральних джерел. Найбільше сховище підземних вод в Австралії – Великий Артезіанський басейн в Центральній низовині – займає площу 1736 тис. км².