Австралія відрізняється від інших материків
древністю й унікальною своєрідністю флори й фауни. Вони сформувались в умовах
довготривалої ізоляції материка (з крейдового періоду). Серед рослин ендеміки (рослини чи тварини, що є
унікальними й зустрічаються тільки в цьому регіоні) складають 75% видів.
Найхарактернішими представниками флори Австралії є евкаліпти (понад 600 видів) й акації
(490 видів). Серед евкаліптів є гіганти, які досягають 150 метрів висоти, а
також форми кущів. Араукарії, південні буки, деревоподібні папороті, пальми й
ряд інших рослин свідчать про наявність в минулому сухопутних зв’язків з іншими
материками. Тваринний світ Австралії винятково своєрідний.
Фауна має яскраво виражений реліктовий характер. Ендеміки складають 90% від
загального числа тварин Австралії. Лише тут збереглись найпримітивніші ссавці
(качкодзьоб і єхидна). Найбільше різноманіття видів дали сумчасті: кенгуру гігантське (висотою до 3 м) й карликове (висотою до 30 см); коала – сумчастий ведмідь, вомбати (нагадують хом’яків), сумчасті
хижаки (сумчасти вовк), комахоїдні (сумчастий диявол на острові Тасманія) й
травоїдні сумчасті. Також в австралійських саванах зустрічається собака динго, в пустелях – великі ящірки
варани. Своєрідні в Австралії й птахи: папуги, страус ему, чорні лебеді, райські птахи.
У водоймах Північної Австралії зустрічаються крокодили та черепахи. В
сухих саванах і пустелях багато ящірок,
отруйних змій, москітів та інших комах. Місцева фауна Австралії тривалий
час розвивалась ізольовано й не змогла конкурувати з переселенцями, які
потрапили сюди разом з людиною. Здичіла й стала небезпечним хижаком собака динго. Швидко розмножились
кролики, лисиці, горобці, які були завезені сюди з Англії. Багато
австралійських видів тварин стали дуже рідкісними чи зовсі зникли, подібно до сумчастого вовка Тасманії. В даний час
під загрозою зникнення перебуває 27 видів тварин й 18 видів птахів. В
Австралійському Союзі зараз понад 1000 територій, що охороняються (національні
парки, резервати, парки штатів), які займають понад 3% території країни. В Австралії добре виражена природна зональність
ландшафтів. Цьому сприяє рівнинний характер рельєфу материка й відсутність на
ньому орографічних меж (високих гір). Природні зони поступово змінюються при
русі з півночі на південь по мірі зміни температур, режиму й кількості опадів. Австралія серед материків займає перше місце за
відносною площею пустель й напівпустель й останнє за площею лісів, які до того
ж останнім часом значно страждають від частих пожеж. Центральні й західні райони Австралії в межах
тропічного пояс зайняті пустелями й
напівпустелями з бідною рослинністю з твердих злаків й кущовими формами
евкаліптів й акацій (скреб). В
пустелях формуються особливі примітивні ґрунти переважно червоного кольору. Екваторіальні,
субекваторіальні й вологі тропічні ліси займають невеликі площі на крайній півночі
материка й вздовж східних навітряних схилів Великого Вододільного хребта. В цих
лісах переважно на червоних фералітних ґрунтах ростуть пальми, фікуси, лаври,
деревоподібні папороті, обвиті ліанами; в лісах східної частини переважають
евкаліпти. Субекваторіальному кліматичному поясу відповідають
головним чином савани й рідколісся (з
евкаліптів і акацій). Під евкаліптовими лісами й в саванах формуються
червоно-бурі й червоно-коричневі ґрунти. В межах субтропічного поясу на південному сході й
південному заході материка формуються особливі природні комплекси. У вологих
субтропічних лісах на південному сході материка на червоноземах й жовтоземах
ростуть евкаліптові ліси, а в південній частині цієї зони ростуть вічнозелені
південні буки. На південному заході материка знаходиться зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників
з типових австралійських видів на коричневих ґрунтах. Всі зручні для землеробства території природних
зон Австралії зайняті полями й плантаціями культур, які були завезені з Європи
й інших частин світу. Поруч з хлібними злаками тут добре акліматизувалась
виноградна лоза, кукурудза, рис, багато
овочів й фруктові дерева. |