Про перших мешканців Австрії
відомо дуже мало. Неповні історичні дані свідчать про існування докельтського
населення. Близько IV-III ст. до н.е. з'явилися войовничі кельтські племена зі своєю говіркою, релігійними
культами і традиціями. Змішавшись з давнімижителями, кельти утворили королівство Норік.
Римська доба На початку II ст. до н.е. влада Риму поширювалася до Дунаю. Однак римляни
змушені були постійно боротися з кочовими німецькими варварами, що вторгалися з
півночі через Дунай, який служив кордоном римської цивілізації. Римляни
побудували укріплені військові табори в Віндобоні (Відні) і в Карнунті, за 48
км від першого; в районі Хоер Маркт у Відні збереглися залишки римських споруд.
У районі середнього Дунаю римляни сприяли розвитку міст, ремесел, торгівлі і
рудної промисловості, побудували дороги і будинки. До IV ст. відноситься
християнізація цього регіону.
У V i VI ст.ст. німецькі племена заповнили більшу частину римських володінь у
західній частині сучасної Австрії. У східну і південну частини сучасної Австрії
вторглися тюркомовні кочовики - авари, разом з ними (або услід за ними)
мігрували слов'янські народи - майбутні словенці, хорвати і чехи, серед яких розчинилися
авари. У західних районах місіонери (ірландці, франки, англи) обернули в
християнську віру германців-язичників (баварів); центрами християнської
культури стали міста Зальцбург і Пассау.
Вторгнення угорців до Східної марки Карл Великий (742-814) розгромив аварів і став заохочувати німецьку колонізацію
Східної марки. Але правління франків в Австрії закінчилося раптово. Імперію
Каролінгів безжалісно спустошували угорці. У 907 р. угорці захопили Східну
марку і звідси здійснювали криваві напади на Баварію, Швабію і Лотарингію.
Оттон I, німецький імператор і засновник Священної Римської імперії (962),
переміг могутнє угорське військо в 955 р. на ріці Лех поблизу Аугсбургу.
Відтіснені на схід, угорці поступово розселилися нижче за течією в родючій Угорській
рівнині (де їхні нащадки живуть і досі ) і прийняли християнську віру.
