Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Наше опитування
Як ви відпочивали цього літа?
Всього відповідей: 683
Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Речовинний склад земної кори

Головна -> Матеріали -> Загальна географія -> Літосфера -> Речовинний склад земної кори

Земна кора складена мінералами й гірськими породами. Мінерали – це достатньо стійкі хімічні сполуки і самородні елементи, які мають строго конкретну, властиву тільки їм внутрішню будову. Мінерали утворюються в результаті ендогенних й екзогенних процесів, а також можуть вирощуватися в лабораторіях, на заводах (дорогоцінне каміння) і на морських фабриках (перли).

В природі існують тверді (алмаз, кварц), рідкі (вода, нафта, ртуть) і газоподібні (всі гази) мінерали. Тверді мінерали можуть бути кристалічними (кварц) і аморфними (опал, смоли). Кристалічні складаються з багатьох структурних елементів, які являють собою многогранники-кристали, а аморфні кристалів не мають. Будова мінералів визначає їх властивості.

Відомо більше 2500 мінералів, а якщо враховувати їх різновиди – біля 4000, але тільки трохи більше 50 з них мають породоутворююче значення.

Гірські породи – мінеральні агрегати з більш-менш постійним складом. Вони можуть бути мономінеральними, тобто складатися з одного мінералу, або складатися з кількох мінералів.

За генезисом (походженням) гірські породи класифікують на магматичні, метаморфічні й осадові. З них тільки магматичні породи являються первинними. Метаморфічні  й осадові породи утворились за рахунок змін й руйнування магматичних порід.

Магматичні гірські породи, як і утворюючі їх мінерали, формуються з магматичного розплаву при застиганні магми в надрах (інтрузивні) й на поверхні (ефузивні) Землі. Більшість магматичних порід складено силікатними мінералами і по складу діляться на кислі, середні, основні й ультраосновні.

Інтрузивні магматичні гірські породи формуються при остиганні магми на глибині. Цей процес йде повільно й часу виявляється достатньо для  росту кристалів, тому інтрузивні породи мають кристалічну будову. Ефузивні магматичні породи утворюються при швидкому остиганні магми, яка вирвалась на земну поверхню (лави).Тому породи мають некристалічну будову. Особливу групу магматичних утворень представляють собою жильні породи, з якими пов’язані родовища заліза, міді, цинку, олова, цинку, золота, срібла, дорогоцінних каменів і багатьох інших корисних копалин. Таким чином, інтрузивні породи відрізняються від ефузивних за їх внутрішньою будовою.

Метаморфічні гірські породи утворюються в результаті складних перетворень в складі й будові гірських порід у зв’язку з впливом на них високих тисків й температур. З кожним типом метаморфізму (регіональним, дислокаційним, контактному й ударному) зв’язані певні породи.

З регіональним, типовим для платформних областей, пов’язаний найширший спектр пород. Ближче  до поверхні (але на достатній глибині!) утворюються породи так званої зеленокам’яної фації, які містять багато зеленого мінералу хлориту. Найтипічніші для цієї зони сланці. Глибше, тобто при більших температурах й тиску, формуються гнейси, амфіболіти і, як наслідок часткової пере лавки амфіболітів – мігматити. На великих глибинах, поблизу границі Мохоровичича,  виникають грануліти й еклог іти.

Динамометаморфізм (дислокаційний) супроводжується утворенням матеріалу, руйнуванням материнської породи, в якому присутні метаморфічні новоутворення. Такі рихлі породи називаються мілонітами. Поруч з ними утворюються й бластомілоніти, які існують у вигляді зерен або розплющені.

При контактному типі метаморфізму перетворенню піддаються породи, які контактують з інтрузією. Найхарактернішим прикадом породи такого типу є скарни. Скарни – це скупчення заліза, вольфраму, олова , цинку й дорогоцінних каменів.

Падіння на Землю метеоритів викликає ударний тип метаморфізму. Породи, які виникають в результаті дарного типу метаморфізму, об’єднують загальною назвою – імпактити. З ними пов’язані родовища алмазів.

Таким чином метаморфічні гірські породи дуже різноманітні.

Осадові гірські породи формуються на поверхні Землі або трохи глибше з продуктів вивітрювання та життєдіяльності організмів. Особливу групу порід становлять горючі корисні копалини. Осадові породи покривають близько 75% поверхні континентів. По генетичному признаку їх ділять на 4 класифікаційні групи: уламкові, глинисті, хімічні й органічні, каустобіоліти.

Уламкові породи складені переважно продуктами фізичного вивітрювання і поділяються за величиною складаючи їх уламків на: грубоуламкові (валуни, щебінь, галька, гравій, конгломерати), середньоуламкові (піски й піщаники), дрібноуламкові (алеврити й алевроліти). Частинки, які складають уламкові породи не менші за 0,01 мм.

Глинисті породи складаються переважно з продуктів хімічного вивітрювання й складені частинками розміром 0,001-0,01 мм.

Хімічні й органічні породи за погодженням є або хімічними осадками, або сформовані скелетними фрагментами організмів. Деякі породи цієї групи можуть бути як хімічного, так і органічного генезису. Сюди належать кам’яна й калійна солі, гіпс, ангідрит, доломіт.

Горючі корисні копалини (каустобіоліти) утворюють два генетичних ряда: вугілля й нафти. Ряд вугілля включає торф, буре й кам’яне вугілля, антрацит. До нафтового ряду входять всі вуглеводневі гази, нафта, озокерит (гірський віск), асфальт.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

geoswit © 2009-2017